У Нікополі немає району, який можна назвати повністю безпечним. Інтенсивність російських атак не зменшується: щодня під ударами опиняються житлові квартали, громадський і цивільний транспорт, критична інфраструктура. Місто п’ятий рік живе на межі. Попри постійну загрозу, тут продовжують працювати, виховувати дітей, торгувати, їздити громадським транспортом і прибирати вулиці.
Для багатьох нікопольців головне слово сьогодні — «триматися». Але триматися — це не лише залишатися у місті. Це продовжувати робити свою роботу, піклуватися про інших і будувати плани на майбутнє.
Війна в Нікополі не відходить із повсякденних розмов. Про безпеку та захист міста говорять удома, у соціальних мережах, на вулицях і ринках.
Щодня на маршрути виходять і водії громадського транспорту. Для пасажирів автобус — це можливість дістатися на роботу, до лікарні, магазину чи у власних справах. Для водіїв — робота, яку потрібно виконувати навіть тоді, коли пересування містом пов’язане з ризиком. Але якщо автобуси не їздитимуть, багатьом нікопольцям буде ще складніше. Тож громадський транспорт продовжує працювати, а місто — залишатися мобільним.
Свою роботу продовжують і працівники комунальних підприємств. Вони доглядають за зеленими зонами, прибирають вулиці, підтримують порядок у місті, а після російських атак допомагають ліквідовувати наслідки обстрілів. Водночас працівники чують від нікопольців слова вдячності. Люди дякують комунальникам за їхню роботу, за доглянуті вулиці та за те, що навіть під час війни місто залишається чистим. Це робота, яку помічають особливо сильно тоді, коли розумієш, наскільки важко її виконувати.
Нікополь живе у реальності, яку складно назвати звичайною. Тут люди прокидаються від вибухів, долають небезпечні маршрути, працюють під загрозою атак і вчаться пристосовуватися до того, що ще кілька років тому здавалося неможливим. Але попри все місто не зупиняється. На маршрути виходять автобуси, комунальники прибирають вулиці, у магазинах є свіжий хліб, на ринках продають врожай. Саме з таких щоденних речей і складається життя Нікополя сьогодні. Не просте, не безпечне, але життя, яке люди вперто продовжують жити.