«Прихисту» — 10 років: шлях від турботи до медіа війни

«Прихисту» — 10. Сьогодні ми – медіа, яке співчуває, провокує, говорить вголос і не залишає байдужим. Це не просто сюжет про нас, це історія про те, як усе починалося. Спойлер: ні, не з політики. Все починалося з турботи.

Благодійність і відкритість зробили нас впізнаваними. Люди почали довіряти, звертатися по допомогу, долучатися. Медійність стала інструментом: більше бачать проблему — більше шансів її вирішити.

Ми запустили газету, занурилися в політичне життя міста, тримали за руку тих, хто забував передвиборчі обіцянки.

З початком великої війни ми переключилися на фіксацію російських злочинів. Коли обстріли накрили Нікополь, робочий темп зріс до межі. З понад десяти людей у редакції залишилися двоє. Знімальна група працювала щодня, без вихідних. Інформували, фіксували, робили репортажі й разом з обласним каналом створили проєкт «ПроНікополь».

З 2015 року й по сьогодні у фокусі уваги – військові. Автівки, ремонти, спорядження та забезпечення — робили та продовжуємо робити все для підтримки Збройних Сил України.

Сьогодні наша команда більша. І хоч війна та обстріли продовжується, “Прихист” залишається в Нікополі: ми знімаємо, документуємо, допомагаємо, підтримуємо військових і містян. Ми там, де потрібен голос — від історій втрат до тих маленьких моментів, які тримають місто живим.

Десять років — це не фінал. Це позначка на шляху. Ми стали старшими, жорсткішими, досвідченішими — але сенс лишився тим самим. «Прихист» з’явився, щоб допомагати. І поки в нашому Нікополі є ті, кому потрібна підтримка, правда й голос — «Прихист» працюватиме й надалі.