У Марганці, який щодня страждає від ворожих обстрілів, влада вирішила вкласти майже 8 мільйонів гривень не в укриття, не в габіони, не в захист мирного населення, а в… зупинки громадського транспорту.
На тлі постійних атак дронів і артилерії, коли кожен день — це боротьба за виживання, така витрата виглядає щонайменше абсурдною.
Комунальне підприємство «Комунальник» Марганецької міської ради провело тендер на встановлення 21 зупинки на суму 7 770 000 грн. Кожна — близько 370 тисяч гривень. Переможець — ФОП Чорна Євгенія Дмитрівна, раніше відома лише дрібними контрактами до 30 тисяч:
— 28 800 грн на постачання металевих виробів для КП «Комбінат комунальних послуг» Марганецької міської ради.
— 23 400 грн на встановлення металопластикових дверей.
Тепер же вона — виконавиця масштабного проєкту, якого, схоже, не потребувала сама громада. Тендер був без конкуренції, що тільки підсилює підозри. Такий стрибок у вартості контракту без належного досвіду викликає сумніви щодо здатності підрядника якісно та вчасно виконати роботи.
У Марганці немає достатньої кількості укриттів. Люди часто переховуються у підвалах старих будинків, де відсутні елементарні умови. Ситуація критична — і саме сюди мали б іти мільйони гривень.
Замість бетонних конструкцій, які реально рятують життя, мешканці отримають «золоті зупинки», які в умовах війни можуть бути просто черговою мішенню для обстрілів.
Міський голова Геннадій Боровик і його управлінська «зіркова команда» продовжують демонструвати приклади дивовижної фінансової недалекоглядності. Їхні тендери схожі на парад помилок — кожен новий гірший за попередній. Здавалось би, вже досягнуто дна, але команда Боровика продовжує «стукати знизу», вражаючи мешканців Марганця масштабом безвідповідальності.
Марганець — це не просто точка на карті, це місто людей, які щодня живуть під загрозою. Вони заслуговують на ефективне управління, а не проєкти для «галочки» та освоєння коштів. 7,7 мільйона могли б стати десятками захисних укриттів. Натомість — нові лавочки на лінії вогню.