Стихійна торгівля – явище характерне для українського простору. Майже в кожному місті чи містечку можна побачити людей, які торгують харчами, речами та іншими товарами “з землі”. Нікополь в цьому плані не є виключенням. Більшість із нас неодноразово купували необхідні товари у місцях, що не призначені для торгівлі.
З одного боку – це дуже зручно для покупців і можливість для людей продати надлишки вирощеної продукції. З іншого – стихійна торгівля є незаконною та має свої недоліки. Наприклад, мешканці будинку по вулиці Віктора Усова, який знаходиться поруч із таким стихійним “ринком”, нарікають на те, що після такої торгівлі лишається багато бруду, а їхні під'їзди перетворюють у відхожі місця. В зв`язку із цим, вони звернулися до депутату свого округу Олени Івріної з проханням посприяти розв'язанню цієї проблеми.
Та насправді ж вирішити питання, яке тягнеться роками, досить непросто. Багатьох нікопольців обурює той факт, коли поліція та муніципальна варта починають “розганяти” місця несанкціонованої торгівлі. Серед таких продавців чимало літніх людей, які хочуть заробити хоч трохи грошей, щоб вистачало на життя від пенсії до пенсії. Інша сторона медалі – ті, хто мають можливість платити містове та продають набагато більше, ніж кілька пучків кропу чи декілька кілограмів домашніх огірків, але просто не хочуть торгувати на офіційних ринках.
Знімальна група “Прихисту” побувала на засіданні комісії щодо роботи ринків та безпосередньо на самих ринках як офіційних, так і стихійних. Що думають з приводу цього питання депутати, директор ринку, торговці та покупці – дивіться у нашому сюжеті.
