«Стріляють, а ти йдеш. Живемо — куди діватися? Щодня обстріли, дрони, руйнування — через хату, через п’ять». Так мешканці прибережних районів Нікополя описують свою буденність.
Коли небезпека живе поруч уже четвертий рік, вона стає частиною сьогодення. Люди навчилися розрізняти звуки «виходів» і «прильотів», швидко реагувати на тривоги, планувати день із поправкою на обстріли. Це не означає, що стало не страшно. Це означає — довелося пристосуватися.
Що говорять самі мешканці про життя під прицілом? Чи вистачає їм базових умов? Чому вони не виїжджають і як навчилися жити в умовах щоденного ризику? Про це — у нашому репортажі.