Ранок 9 травня видався похмурим і мрячним. Душа і очі прагнули сонячного тепла та затишку, як колись наші діді прагнули Перемоги.
Їх, свідків подій Другої світової, залишилось дуже мало. З кожним роком вони відлітають у небо, як журавлі, залишаючи після себе пам'ять та ордени – докази звитяги, мужності, самопожертви заради мирного неба.