
Під час лютневої сесії депутатами Нікопольської міської ради розглядалося питання щодо придбання до комунальної власності стадіону ім. О. І. Куценка. У той день депутатам пропонували придбати будівлю спортивного павільйону площею 1869, 70 м2 і тенісний корт площею 776, 00 м2 за ціною п’ять мільйонів дев’ятсот вісімдесят три тисячі гривень. Але як тільки пролунало дане питання у залі, депутат від фракції «Відродження» Тетяна Обидена попросила слово. У своєму виступі вона порівняла вартість спортивного залу «Спартак» і запропоновану вартість для купівлі частин вищезгаданого стадіону. На її думку запропонована ціна є завеликою. Проте, не всі колеги з думкою Тетяни Славівни до кінця погодились. Адже «Спартак» був придбаний, коли долар був по 8 гривень. У залі почалось жваве обговорення купівлі запропонованих частин стадіону. Голова фракції «Укроп», депутат Дмитро Бичков, показав навіть колегам відео побудованого по сучасним стандартам спортивного комплексу у Харківській області. Перед цим додавши, що він вихованець стадіону «Трубник», але підтримувати рішення в останній зимовий день він і його фракція не буде. На його думку, будівництво і реконструкція спортивного комплексу обійдеться місту в однакову суму. Натомість Сергій Піддубний доводив у залі, що реконструкція буде дешевшою, аніж побудова нового закладу. У свою чергу, Олександр Доброродній, який спілкується з тими, хто зараз займається на стадіоні, передав їх прохання депутатам, аби ті швидше придбали частини стадіону у комунальну власність.
У залі була представниця нинішнього власника стадіону Віктора Куценка, сина колишнього директора Південнотрубного заводу Олександра Куценка. Їй також було надано слова. У своєму виступі вона наголосила, що власник бажає продати вищезгадані частини стадіону місту, не дивлячись на наявність пропозицій від інших потенційних покупців (не зазначила яких – авт.) за значно вищою ціною. Після її виступу депутати взяли перерву для обговорення питання з представницею покупця. Повернувшись до сесійної зали зняли це питання з порядку денного, так за нього і не проголосувавши.