Анастасія Магеррамова. Як домашнє завдання перетворилося в проект “Zdai Blood”.

28.10.2018 в 17:50

Ця завзята, красива та розумна дівчина – Анастасія Магеррамова. Вона народилася у Нікополі, навчалася у НТУУ КПІ ім. І. Сікорського а зараз проживає у Києві. Ми, ГО «ПРИХИСТ», не змогли пройти повз, бо Анастасія – не просто дівчина з Нікополя, яка здобула освіту у престижному виші; вона – засновниця донорського проекту «Zdai blood» та громадської організації «Сенс крові». Ми поставили Анастасії кілька питань, щоб дізнатися більше про нашу з вами землячку та можливо, донести її ідеї і до мешканців нашого міста.

ПРИХИСТ: Анастасія, як у вас взагалі народилася ідея створення волонтерського проекту по донорству крові? Розкажіть про те, чим ви займаєтесь і як прийшли до такого рішення?

АНАСТАСІЯ: Донорський проект Zdai Blood виник у березні 2016 року. В університеті НТУУ КПІ ім. І. Сікорського, де я навчалась, проводився конкурс соціальних проектів з предмету «Соціальне проектування». І ми з моїми колегами - Дариною Власенко і Оксаною Перекутою – подумали, чим би ми могли бути корисні Києву. У той час якраз катастрофічно не вистачало донорів крові для операцій на серці дітям у Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії. Про це ми дізнались випадково від нашої викладачки, яка була постійним донором центра. Тоді ми більш детально дослідили стан донорства в Україні та Києві і вирішили діяти. І так вже 2,5 роки. Тобто проект виник з простого домашнього завдання. А конкурс ми тоді виграли, але це вже зовсім інша історія.

П.: Ким є ваші «соратниці», як ви знайшли одна одну, яка у кожної з вас роль?

А.: Ядро команди складає 4 дівчини: Дарина Власенко, Владислава Приступа, Іванна Скорецька і я. З Дариною ми створили проект будучи студентками. Вона серце проекту, наразі завідує відділом фандрейзингу, а також координує співпрацю з партнерами. Влада і Іванна спочатку були постійними донорами, а потім приєдналися до команди. Наприклад, Владислава дуже системна - вона любить щоб все було в порядку. Таблички, графіки, звіти - це її тема. Також вона контролює створення нашого сайту. Іванна - дуже емпатична, вона гарно ладить з людьми, в неї добре виходить піклуватися про інших, донорам з нею комфортно і спокійно. Вона дуже уважна до деталей та завжди редагує тексти, а також Іванна дружина мого двоюрідного брата, який не раз здавав кров, окрім того кров здавали мої батьки - тому з впевненістю можу сказати, що у мене родина активних донорів. Я займаюсь наповненням наших соціальних мереж, зв’язками з громадськістю і ЗМІ. А загалом, ми взаємозамінні, і якщо у когось справи на роботі, або хтось у відрядженні чи просто поїхав, то ми страхуємо одна одну. Дівчата дуже різні, але в цьому і є наша сила.

П.: З якими складнощами ви стикнулися на самому початку своєї діяльності?

А.: На наше щастя, ми більше стикнулись з прекрасними людьми абсолютно з різних сфер, хоча самі того не очікували. Правда, на початку важким моментом було те, що багато людей почали звертатися за допомогою щоб знайти донорів крові, але ми фізично не мали ресурсів допомогти. Це було морально складно. Але ми не займаємось адресною допомогою, не шукаємо донорів для конкретних людей, ми супроводжуємо тих, хто вже наважився, інформуємо молодь про проблему донорства та допомагаємо їм стати донорами. А в Україні є чудова платформа ДонорUA https://donor.ua , яка для цього існує.

П.: Чи пам’ятаєте ви першого пацієнта, якому допомогли самотужки, або через свою організацію?

А.: Справа в тому, що ми не допомагаємо адресно. Наші донори здають кров, а її можуть розділити на компоненти і використати для різних пацієнтів. Тому дуже складно відслідкувати шлях крові. Але ми намагаємось донести людям, що треба здавати кров не лише тоді, коли ваших рідних спіткала біда, а взагалі, бо маєте сильну громадянську позицію та розумієте важливість донорства. Для прикладу, у розвинутих країнах нормою є 33 донора на 1000 осіб, в Україні ж наразі не більше 12. Треба змінювати цю статистику. А маленьких пацієнтів ми бачимо на щотижневій акції #сердечнийчетвер і батьки малят дуже вдячні донорам, які здають кров для їхніх дітей.

П.: За час вашої діяльності були випадки, коли крові потребували ваші близькі родичі або знайомі? Розкажіть, якщо так.

А.: Так, у минулому році донорської крові потребував племінник Дарини. Ми попросили допомоги у наших донорів і багато хто відгукнувся. Наприклад, постійний донор Роман Піванов ідеально підійшов маленькому і декілька разів здавав кров саме для нього.

П.: Чи можете ви виділити найбільш проблемні питання донорства крові та її компонентів на даний момент, саме як волонтер ?

А.: У багатьох лікарнях застаріла матеріально-технічна база, немає спеціальних крісел для донорів, постійна нестача систем для забору крові. Багато в чому допомагають благодійні організації, але це все одно не вирішує проблему.

Також вражає необізнаність людей про проблему донорства, багато дивних страхів та байдужість.

П.: Чого більше за все бояться потенційні донори? Кому (яким категоріям реципієнтів) здають кров з більшим бажанням?

А.: Навколо донорства існує багато міфів. Наприклад, що можна заразитися страшними хворобами під час донаціі, але це не так, бо стерильні матеріали розпаковують при вас. Також є міф, що якщо у вас розповсюджена група крові, то вона не потрібна. Але ж якщо здорових людей з певною групою багато, то відповідно, і хворих теж не мало. Ми своєю просвітницькою діяльністю намагаємось розвінчувати ці міфи та говорити людям, що допомагати це нормально, поважно і навіть корисно. Бо регулярне донорство дозволяє не тільки допомагати іншим, а й турбуватись про власне здоров’я і проходити безкоштовні медичні обстеження. Наші донори здають кров переважно дітям, бо ми допомагаємо Дитячому кардіоцентру, але завжди наголошуємо, що кров потрібна у багатьох лікарнях України.

П.: Які думки та висновки у вас є на даному етапі, щодо вашого проекту, чи плануєте ви розвивати його на всю країну? Чи є ще плани зробити щось у сфері охорони здоров’я?

А.: Так, ми плануємо розвивати проект та його масштабувати. У нас вже є декілька пропозицій продовжувати нашу діяльність у Львові та Одесі, також ми мріємо створити пізнавальний мультфільм про компоненти крові. А про те, що буде далі, слідкуйте на наших сторінках у соціальних мережах:

Інстаграм: https://www.instagram.com/zdaiblood/ 

Фейсбукhttps://www.facebook.com/Zdaiblood/

photo5382361962496764441 photo5382361962496764442

"двигуни" донорського проекту Zdai Blood

Поделиться
Рекомендуем к просмотру:

«Невыгоняемая»: учительница английского языка продолжает вести иностранный язык

В Нікополі відзначили День ліквідатора аварії на ЧАЕС

Депутат Никопольского городского совета отчитался перед общественностью

Комментарии:

Добавить комментарий