Дорога з Нікополя до Дніпра — одна з ключових транспортних артерій для тисяч людей. Нею щодня їдуть ті, хто працює, лікується, евакуюється або просто намагається зберегти зв’язок із нормальним життям поза прифронтовим містом.
Але сьогодні ця дорога має ділянку, яку місцеві все частіше називають кільцем смерті. Тільки за останні декілька тижні через атаки FPV та дронів на оптоволокні тут загинули щонайменше двоє людей, під удари потрапляють цивільні автомобілі. Проїзд цією ділянкою став ризиком, на який люди змушені зважувати щоразу перед поїздкою.
Альтернативою є об’їзні дороги. Частина з них офіційно визначена як евакуаційні. Ми проїхали одним із таких маршрутів, щоб перевірити наскільки швидше, комфортніше, а головне безпечніше можна дістатися Дніпра.
Розбиті покриття, відсутність належного маркування, величезні та глибокі ями, подекуди є ділянки, які складно проїхати навіть позашляховикам та великим автівкам. Ремонту ця дорога не бачила довгих 20 років.
Зазначимо, що ця дорога ще на початку повномасштабного вторгнення була визначена, як одна з евакуаційних для жителів Нікополя та територіальних громад поруч. Вже тоді голови ОТГ спільно з РВА почали просити керівництво області про нагальний ремонт. Однак він не стався. Не було фінансування та й ремонти у 2022 не були пріоритетним завданням для країни.
Постанова Кабінету міністрів №450 від 6 квітня 2026 року дозволяє Службі відновлення передавати права замовника на виконання ремонтних робіт іншій структурі. Зокрема, Державній спеціальній службі транспорту. Це спеціалізоване військове формування, яке входить до складу Міноборони та відповідає за відновлення понад тисячі двохсот кілометрів доріг у прифронтових зонах. Об’їзні дороги Нікопольщини – їхня зона відповідальності.
Офіційно визначений евакуаційний маршрут фактично не відповідає базовим вимогам до дороги, але водночас залишається більш безпечним варіантом у порівнянні з основною трасою.
І наостанок зазначимо, за інформацією з власних джерел у владних кабінетах нам стало відомо про можливий демонтаж блокпосту на виїзді з Нікополя. Публічно такі рішення не коментуються, що зрозуміло з огляду на безпекову складову. Водночас сам факт обговорення свідчить: проблема визнається, і ризики для цивільних намагаються зменшити.
А поки рішення шукають, люди їздять щодня, обираючи не між зручним і незручним — а між ризиком і життям. І іншого варіанту у них поки немає.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.