Наразі чи не кожен українець допомагає ЗСУ. Волонтерство та донати, закупівля амуніції, автівок та різноманітного обладнання для захисників. За 14 місяців повномасштабного вторгнення важко підрахувати хоча б приблизні суми, які витратили прості люди на підримку армії.
Однак все частіше з’являються завзяті «маркетологи», які начебто через патріотичний настрій намагаються заробити гроші. Алкогольні напої із назвами міст Київської області, які пережили окупацію, нижня білизна із логотипом «Під захистом ЗСУ» або насіння редиски «Азовсталь» — демонстрація патріотизму чи все ж таки маркетинг?
Обираючи товари у свій продуктовий кошик, авторка матеріалу легко знайшла на полицях нікопольських супермаркетів товари із синьо-жовтою етикеткою та назвами на кшталт «Байрактар», «Розвідник», «ЗСУ», «Чорнобаївка».
Найбільший «патріотизм» спостерігаємо в алкогольному відділу, де кольори прапора майорять майже на кожній пляшці. Горілки «Джавелін», Nepoborna та Hetman, пиво «Чорнобаївка» викликають неоднозначні відчуття.
Рухаємося торговельною залою. Відділ кулінарії, де зазвичай продають випічку. Шукаємо «патріотичний» хліб «Джавелін».
«Такий хліб був, але зараз йому повернули попередню назву «Яровий». Був і бублик «Байрактар», та наразі його не має в продажі», — розповідає продавчиня.
Виробники солодощів змінили назву цукерок «Пташине молоко» на більш патріотичну — «ППО» та «Все буде Україна».
«Я за будь-які патріотичні штуки. Що поганого в такому товарі? Людина, яка має патріотичні настрої в душі, просто скоріше його купить. Нічого поганого я тут не бачу», — розповідає покупчиня Анастасія.
Що про таке виявлення патріотизму серед виробників думають жителі Нікополя? Чи доречно використовувати назви зруйнованих міст чи запозичувати найменування бойових підрозділів? Днями наша знімальна група вийде в місто на опитування, а поки своє бачення теми пишіть в коментарях.