Поп-Кобзар 21-сторіччя?

09.03.2019 в 11:28

Його називають генієм та духовним пророком українського народу. Його вірші вивчають всі українські школярі, а кожна вчителька мови та літератури зберігає його портрет.

 

Сьогодні виповнюється 205 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченко. Про цього безсмертного класика написано сотні праць, які ледь не погодинно розповідають нам про життєвий та творчий шлях письменника. Більшість з них об’єднує академічність викладу, а що вже говорити про шкільну програму, в якій приведені напрочуд скупі і, що вже кривити душею, нудні біографічні дані! Треба дивитися правді в очі – нинішнім школярам (та мабуть й не тільки нинішнім) не особливо то й цікаво вивчати вірші похмурого літнього діда в смушевій шапці (цей образ вже став канонічним), який із сумом в очах позирає на них з підручника. Та чи насправді великий поет був таким, як ми звикли про нього думати? Дослідники запевняють, що ні! Шевченко полюбляв модний одяг, смачно поїсти, мав успіх у жінок та й взагалі був душею компанії. За нав’язаним образом похмурого страждальця ховається великий жартівник, який полюбляв гостре слово, влучні жарти, організовувати замальовки-пародії на своїх друзів і навіть намалював автопортрет в оголеному вигляді. Вже при житті поет зажив популярності та слави і став відомою особистістю на теренах Російської імперії. Мав друзів та знайомих серед відомих та впливових людей того часу. Його вірші переписували та передавали один одному, запрошували до найкращих мистецьких салонів. А оскільки крім поетичного мав і неабиякий художній хист (до наших днів дійшло понад 800 картин та малюнків), то для нього часто позували непересічні особистості того часу.

53688845_2230039607270323_419180913939709952_n

Зараз поки хтось намагається популяризувати образ поета і зробити його більш доступним для сприйняття молоді, інші вважають такі спроби блюзнірськими посяганнями на світлий образ Кобзаря. Яскравий приклад - нещодавня виставка Олександра Грехова, організована Національним музеєм Шевченка «Квантовий стрибок Шевченка». Виставку зіпсували, вимагаючи припинити такі «жорстокі знущання над очами пересічних киян у метрополітені». Спроби по новому зобразити Тараса Григоровича виникали й раніше, викликаючи неоднозначну реакцію людей, які досить часто заявляли, що «на святе посягають». Ще до «квантового стрибку» Шевченка інший київський художник Андрій Єрмоленко зробив нове трактування образу, зобразивши його у вигляді Будди, Елвіса та навіть Супермена. Більш того, в 2015 році Мінкульт зробив плакатний портрет Тараса Григоровича у сучасній військовій формі, зобразивши його учасником АТО. То що вже казати про наших сучасників, коли сам Тарас Шевченко зробив свій автопортрет, намалювавши себе не чинним борцем і страждальцем, а в оголеному вигляді. Все ж таки в художників, які роблять його нетрадиційні та непафосні портрети, більше шансів зробити поета актуальним сьогодні, аніж перераховуючи безкінечні страждання, як пережив поет за неньку.

 

Полтавський художник Юрій Шаповал, який зобразив Шевченка з шинами та каністрою як активного учасника Майдану (картина «Григорович проти») та Шевченка, що робить селфі на айфон так говорить про свої роботи: «Старий образ Тараса Шевченка - образ такого сільського напівписьменного чоловіка в кожусі і шапці - нав'язувався комуністичною пропагандою. Але, якщо глибше копнути біографію поета, то можна побачити, що він жива людина і радості життя йому зовсім не чужі. Використовуючи образ Шевченка я намагаюся торкнутися актуальних теми, які хвилюють мене і суспільство. Багато наших співвітчизників дуже поверхнево мислять. У картинах є і гумор, і, звичайно, фантазія».

53873360_2230039660603651_1594298311316078592_n

Й цілком зрозуміло, чому спроби таких переглядів його постаті викликають негатив у певної частини суспільства, які не готові позбавитися від закостенілих думок, адже й сам Шевченко не вписувався в свій час, а ніби жив попереду нього. Жив, дійсно усвідомлюючи свою месійність та відчуваючи себе голосом доби, у передбаченні, що на його неймовірний талант відміряно занадто мало років.

 

Тож можливо варто дати шанс людям дізнатися, яким незвичайним був наш Шевченко. Не звинувачувати авторів, які намагаються донести, що не варто сприймати Кобзаря лише як грізну ікону, а побачити його так, як бачать українські художники: сильним, драйвовим, сучасним та близьким нашому часу. Такий Шевченко вже може зацікавити, а там, сподіваємось, прийде й цікавість до його творчості. А хіба ж це не головна мета – зацікавити, популяризувати й пишатися своїм славетним співвітчизником. Непотрібно вишукувати в його біографії ані темні та піканті факти, ані зводити до рангу ідолів, а все ж дати людям шанс побачити за мертвим символом живу людину, геніального поета та талановитого художника, філософа та публіциста, а водночас й чоловіка, який завжди й при будь-яких обставинах лишався сам собою. Вірю, що Тарас Шевченко може зацікавити ще не одне покоління українців й людей зі всього світу, адже пам'ять про поета увічнена далеко за межами України. Враховуючи те, що Шевченко за життя був непересічною та багатогранною особистістю, мав запальну вдачу та гаряче серце, в ньому одному поєдналися безліч іпостасей, й, ймовірно саме це й донині надихає нових митців повертатися саме до Шевченка. Все його життя дійсно було наповнене пристрастю до мандрів , боротьбою за право вільно творити. Він, не дивлячись на те, що сам провів понад 20 років в неволі та на засланнях, завжди боровся за свободу, і саме ця свобода має надихати сучасне покоління.

  53453735_2230039617270322_2475162139124301824_n

Тож вітаємо з Днем народження нашого Тараса Шевченка! Нехай його творчість живе у віках!

 

Рекомендуем к просмотру:

Сегодня попрощались с семьей никопольчан, погибшей в ДТП на Херсонщине

Поговорим про электромобили?

В Никополе сорвалась юбилейная 50-я сессия городского совета

Комментарии: