У Нікополі показали документальний фільм «Вірю. Чекаю. Молюся»

31.10.2018 в 06:44

29 жовтня у Палаці культури ім. Бориса Величко відбувся показ документального фільму Катерини Стрельченко «Вірю. Чекаю. Молюся». Нікопольська земля не вперше приймала Катерину та її команду у себе в гостях. Раніше режисерка привозила фільми про Іловайськ та Піски . На цей раз на глядацький суд представлено документальну стрічку про полонених та безвісти зниклих українських військових. Ті, хто пройшов полон російських силовиків, наважилися на камеру розповісти при найстрашніші часи, дні, місяці власного життя. Серед них були не тільки чоловіки, але й жінки. Одна з героїнь фільму, перебуваючи у полоні при надії, молила Бога аби скоріше пійти з життя та не терпіти катувань. Окрім полонених, фільм розповідає і про родини безвісти зниклих солдат. Дехто бачив рідних у полоні на відео російських медіа, чув від знайомих хлопців, які вже вийшли з полону, про долю своїх рідних. Людські історії під час документального фільму лаконічно поєднанні з виступами психологів і священників. У Нікополі перегляд фільму закінчився оплесками та словами вдячності на адресу режисера та її команди. За словами самої Катерини Стрельченко, під час зйомок найважче було відмовляти родичам безвісти зниклих. Адже матеріалу було багато, а фільм є фільмом. Окрім того, вона розповіла, що показ фільму у всіх містах є безкоштовним або люди збирають кошти на допомогу військовим. На показ фільму вони спеціально не запрошують чиновників та адміністративний корпус. Окрім Нікополя, найближчим часом документальну стрічку «Вірю. Чекаю. Молюся» покажуть у 22 містах України. photo5389057545928288811
Поделиться
Рекомендуем к просмотру:

Помощь или заработок? Суррогатное материнство: возможность исполнить мечту или эксплуатация женского тела?

Жители нашего региона продолжают «вестись» на обман с установкой металлопластиковых окон

Главный «недострой» Никополя

Комментарии:

Добавить комментарий